Правила вживання апострофа в українській мові

Перед я, ю, є, ї після губних м, в, п, б, ф (“МаВПа БаФ”), якщо ці губні стоять:

а) на початку кореня*: м'ята, в'яжу, б'ю;

*Коли попередній приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: відв'яжу, розм'якшити.

б) після приголосного р, якщо  він належить до іншого складу, ніж йотований: бур'ян (бур-ян), подвір'я (подвір - я).

Після губних м, в, п, б, ф, якщо перед ними в корені є буква на позначення приголосного, крім р: Святослав, тьмяний, мавпячий, морквяний, але якщо попереду стоїть - р, апостроф ставиться: арф'яр, торф'яний .

Перед я, ю, є, ї після префіксів, які закінчуються на приголосний (від-, під-, над; перед-, роз-, без-, з-, в-, об-, між-): під'їзд,  від'єднати, об'їхати.

Після приголосного р, якщо  він належить до одного складу, що і йотований: буря (бу-ря), звірятко (звірят-ко).

Перед я, ю, є, ї у складних словах, у яких перша частина закінчується на приголосний: пан’європейський, дит’ясла, Мін’юст. (*Згідно з попереднім правописом пів’яблука, пів’яхти)

(*Згідно з попереднім правописом перед іменниками — власними іменами пів- пиcалося через дефіс: пів-Європи, пів-Євпаторії, пів-Японії.)

Після к в імені Лук'ян і похідних від нього словах: Лук'яненко, Лук'янівка, Лук'янов.

Апостроф у слов’янських прізвищах та географічних назвах

Апостроф пишеться після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є, ї: Стеф'юк, Гур'єв, П'ятихатка.

Апостроф не пишеться перед йо: Воробйов, Соловйов.