Спрощення в групах приголосних в українській мові

Спрощення відбувається

Спрощення НЕ відбувається

-с(т)н-

-с(т)л-

Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові й на письмі: перстень — персня, честь — чесний, пристрасть — пристрасний, область — обласний, щастя — щасливий, користь — безкорисливий.

Винятки:

а) слова кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, у яких т зберігається і на письмі, й у вимові;

б) числівники шістнадцять, шістдесят, шістсот і п’ятдесят, у яких звук т у вимові випадає, але на письмі залишається;

в) прикметники, утворені від іменників іншомовного походження на cm: контрастний, баластний, форпостний, компостний, протестний.

-с(к)н-,

-з(к)н-,

-ш(ч)к-

Групи приголосних скн, зкн і шчк спрощуються на сн, зн і шк у вимові й на письмі: тиск — тиснути, блиск — блиснути, брязк — брязнути, горщок — горшка, дощок — дошка.

В утвореному від іменника писк дієслові допускається двояке написання: писнути і (рідше) пискнути.

Немає спрощення в словах випускний, пропускний, рискнути, вискнути (від виск), тоскно, скнара, скніти, брезкнути і споріднених.

-д-,

-р-,

-т-

У вимові й на письмі відбувається спрощення в таких словах:

а) тижня, тижневий — від тиждень;

б) проїзний, виїзний, під’їзний, наїзник і под.— із коренем -їзд;

в) серце — при формі сердець;

г) ченця — родовий відмінок від чернець;

ґ) скатерка — від скатертина.

-стц-,

-стч-,

-стськ-,

-нтськ-,

-нтств-

Лише у вимові відбувається спрощення:

а) у групах приголосних стц, стч: невістка — невістці [нев’ісˊцˊі], невістчин [нев’ішчин], хустка — у хустці [хусˊцˊі];

б) у групах приголосних стськ, нтськ, нтств: турист—туристський [турисˊкий], студент—студентський [студенˊсˊкий], студентство [студенство], агент—агентство [агенство].