Іван Котляревський – не лише зачинатель нової української літератури, а й новатор у жанрі української п’єси. Я так вважаю тому, що, по-перше, у соціально-побутовій п’єсі «Наталка Полтавка» з’являється новий тип української сільської дівчини Наталки; по-друге, композиція п’єси вміщує 22 пісні, що є нетиповим для неї.

Доказом до першого аргументу є образ Наталки Полтавки «Золото не дівка!..Кромі того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, – яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця;себе і матір свою на світі держить», – так ідеалізовано характеризує виборний головну героїню. Звичайно, це не перший і не єдиний образ красивої і трудящої дівчини, який зустрічається в українській літературі. Наталка типова позитивна героїня – красива, роботяща, слухняна. Тому не дивно, що коли матір наполягає на її заміжжі, дівчина врешті-решт, кориться її волі. Наталка погоджується навіть на те, що вийде заміж за першого, хто її засватає. Але у найвідповідальніший момент, коли дівчина вже подала рушники, тим самим давши згоду на весілля, з появою її коханого Петра, категорично відмовляється від власної обіцянки. Така ситуація є зовсім нетиповою для суспільства ХІХ століття, адже згідно з моральними нормами тогочасного суспільства вона не могла відмовитись від власного слова. І тут трапляється несподівана подія – Наталка відмовляється від власних слів і категорично відмовляється стати дружиною нелюба, аргументуючи це тим, що або буде з коханим Петром, або ні з ким. Це і є новаторством у п’єсі –дівчина, яка бореться за своє щастя, виступає проти будь-яких умовностей суспільства. На відміну від Петра, їй вистачає сміливості виступити проти волі її матері, проти суспільної думки і відстоювати своє кохання.

Щодо до другого аргументу, то яскравим доказом є визначення жанру самим автором п’єси «малоросійська оперета». Саме опереті характерна наявність такої кількості пісень – 22! З пісні «Віє вітер, віє буйний» Григорія Сковороди починається п’єса і  закінчується «Ой, я дівчина Полтавка» у виконанні Наталки. Така кількість пісень допомагає краще зрозуміти образи твору, доповнити сюжет. Пісні співають Петро «Сонце низенько», Микола «Гомін, гомін по діброві», Терпелиха «Чи я тобі, дочко, не добра желаю», Тетерваковський «От юних літ я не знал любові», Макогоненко «Дід рудий, баба руда» тощо. Пісні вносять і жартівливі фабри п’єсі.

Отже, п’єса «Наталка Полтавка» має новаторський характер завдяки новаторському образу простої української сільської дівчини-борця, наявності значної кількості пісень у ній.