Загальне значення
Прикметник — це частина мови, що виражає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий?
НАПРИКЛАД: веселий, дерев’яний, Миколин.
Морфологічні ознаки
Прикметники змінюються за родами, числами, відмінками.
Початковою формою прикметника є форма називного відмінка однини чоловічого роду.
Синтаксична роль
У реченні прикметник найчастіше буває означенням, рідше - присудком.
НАПРИКЛАД:
1. У лісі ростут високі дуби (Н. Крижановська).
2. Квіти були яскраві і красиві (П. Ступак).