Загальне значення

Прикметник — це частина мови, що виражає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий?

НАПРИКЛАД: веселий, дерев’яний, Миколин.

Морфологічні ознаки

Прикметники змінюються за родами, числами, відмінками.

Початковою формою прикметника є форма називного відмінка однини чоловічого роду.

Синтаксична роль

У реченні прикметник найчастіше буває означенням, рідше - присудком.

НАПРИКЛАД:

1. У лісі ростут високі дуби (Н. Крижановська).

2. Квіти були яскраві і красиві (П. Ступак).