Творення присвійних прикметників
|
Від іменників І відміни (назв людей, тварин, що закінчуються на –а, я) |
Від іменників І відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ин, кінцеві приголосні твірної основи г, к, х, ґ чергуються із ж, ч, ш, дж: Валя — Валин, невістка – невістчин, Ольга — Ольжин, дочка — доччин, свекруха — свекрушин. |
|
Суфікс -їн після й: Анастасія — Анастасіїн, Наталія — Наталіїн, Мар’я — Мар’їн. |
|
|
Від іменників II відміни (що позначають загальні і власні назви, на – о, нульове закінчення) |
Від іменників II відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ів (-їв), який чергується з -ов- або -ев- (-єв-): а) якщо прикметник утворено від іменника твердої групи, то відбувається чергування -ів — -ов-: брат— братів, братоового, братовому...; маляр — малярів, малярового, маляровому...; б) якщо прикметник утворено від іменника м’якої, мішаної групи, то відбувається чергування -ів (-їв) — -ев- (-єв-): Юрій—Юріїв, Юрієвого, Юрієвому...; коваль — ковалів, ковалевого, ковалевому...; кобзар — кобзарів, кобзаревого, кобзаревому... |
|
У називному і знахідному відмінках однини присвійні прикметники мають нульове закінчення: (чий?) батьків, сестрин. |
|
|
Від назв тварин прикметники із значенням присвійності утворюються за допомогою суфіксів -ин, -ін (на письмі -їн): пташиний, зміїний, солов'їний; чи суфіксів -ач, -яч: собачий, телячий, свинячий. |
|