ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ

Загальне значення

Займенник — це самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.

НАПРИКЛАД: я, ви, воно (вказують на особу, предмет); кожен цей, ніякий (вказують на ознаку); скільки, стільки (вказують на кількість).

Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?

Морфологічні ознаки

Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, - ще й за родами та числами.

Синтаксична роль

У реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше -
частиною присудка.

НАПРИКЛАД: Його не було в класі (додаток). Кожен хотів цукерку (підмет). Усі діти були присутні в класі (означення).