Речення, граматична основа якого має один головний член речення, називають односкладним.
НАПРИКЛАД: 1. Немає кращої країни, ніж моя. 2. Осінь. Тепла пора. 3. Його несло до рідного села.
Види односкладних речень
|
Вид (значення головних членів речення) |
Способи вираження головних членів |
Приклади |
|
Означено-особові (означають дію, яку виконує конкретна особа (я, ти, ми, ви) |
дієслово у формі: – 1-ї та 2-ї особи однини й множини теперішнього чи майбутнього часу; – наказового способу. |
– Прийду до школи раніше. – Принеси підручники вчасно. |
|
Неозначено-особові (означають дію, яку виконують невизначені особи) |
дієслово у формі: – 3-ї особи множини теперішнього чи майбутнього часу; – множини минулого часу; – множини умовного способу. |
– У селі встають рано. – Прокинулися раніше, ніж планували. – Виконали б вчасно завдання. |
|
Узагальнено-особові (означають дію, що може стосуватися будь-якої особи в будь-який момент часу) |
Дієслово у формі 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу або наказового способу. Рідше – інші форми |
– На переправі коней не міняють. |
|
Безособові (називають дію або стан, які не мають виконавця чи носія або реалізуються незалежно від них) |
– безособове дієслово; – особове дієслово в безособовому значенні; – прислівник з допоміжним дієсловом або без нього; – неозначена форма дієслова (можливо, в поєднанні з прислівником чи присудковими словами (треба, можна, слід, жаль); – слова нема, не було, не буде; – дієслівні форми на -но, то. |
– Завдання виконано вчасно. – Це завдання виконати неможливо. – Не було достатньо часу. – Можна це питання ще дослідити. |
|
Називні (стверджують наявність предметів чи явищ у реальній дійсності) |
іменник або займенник у називному відмінку або імен не словосполучення |
– Осінь. Тепла пора. |
Зверніть увагу!
Речення, у яких присудки виражено дієсловом у формі 3-ї особи однини або у формі однини минулого часу й однини умовного способу, не є означено-особовими чи неозначено-особовими.
НАПРИКЛАД: 1. Довго дивився у вікно. 2. Міг би виконати вчасно роботу.
Зверніть увагу!
В односкладному називному реченні не може бути обставини й додатка, оскільки ці другорядні члени входять до групи присудка. Якщо ж у реченні є обставина або додаток і немає дієслова-присудка, то це – двоскладне неповне речення з пропущеним присудком.
Порівняймо:
|
Зима холодна. (Односкладне називне речення) |
Зима холодна навкруги.(Двоскладне речення з неповне) |
