1Односкладне речення

Речення, граматична основа якого має один головний член речення, називають односкладним.

НАПРИКЛАД: 1. Немає кращої країни, ніж моя. 2. Осінь. Тепла пора. 3. Його несло до рідного села.

Види односкладних речень

Вид (значення головних членів речення)

Способи вираження головних членів

Приклади

Означено-особові (означають дію, яку виконує конкретна особа (я, ти, ми, ви)

дієслово у формі:

–       1-ї та 2-ї особи однини й множини теперішнього чи майбутнього часу;

–       наказового способу.

–       Прийду до школи раніше.

–       Принеси підручники вчасно.

Неозначено-особові (означають дію, яку виконують невизначені особи)

дієслово у формі:

–       3-ї особи множини теперішнього чи майбутнього часу;

–       множини минулого часу;

–       множини умовного способу.

–       У селі встають рано.

–       Прокинулися раніше, ніж планували.

–       Виконали б вчасно завдання.

Узагальнено-особові (означають дію, що може стосуватися будь-якої особи в будь-який момент часу)

Дієслово у формі 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу або наказового способу. Рідше – інші форми

–       На переправі коней не міняють.

Безособові (називають дію або стан, які не мають виконавця чи носія або реалізуються незалежно від них)

–       безособове дієслово;

–       особове дієслово в безособовому значенні;

–       прислівник з допоміжним дієсловом або без нього;

–       неозначена форма дієслова (можливо, в поєднанні з прислівником чи присудковими словами (треба, можна, слід, жаль);

–       слова нема, не було, не буде;

–       дієслівні форми на -но, то.

–       Завдання виконано вчасно.

–       Це завдання виконати неможливо.

–       Не було достатньо часу.

–       Можна це питання ще дослідити.

Називні (стверджують наявність предметів чи явищ у реальній дійсності)

іменник або займенник у називному відмінку або імен не словосполучення

–       Осінь. Тепла пора.

Зверніть увагу!

Речення, у яких присудки виражено дієсловом у формі 3-ї особи однини або у формі однини минулого часу й однини умовного способу, не є означено-особовими чи неозначено-особовими.

НАПРИКЛАД: 1. Довго дивився у вікно. 2. Міг би виконати вчасно роботу.

Зверніть увагу!

В односкладному називному реченні не може бути обставини й додатка, оскільки ці другорядні члени входять до групи присудка. Якщо ж у реченні є обставина або додаток і немає дієслова-присудка, то це – двоскладне неповне речення з пропущеним присудком.

Порівняймо:

Зима холодна. (Односкладне називне речення)

Зима холодна навкруги.(Двоскладне речення з неповне)