Вставні словосполучення

Вставними називаються слова або сполучення слів, що виражають ставлення мовця до висловлюваного ним повідомлення і не виступають членами речення (їх можна прибрати з речення і воно не втратить зміст): По-моєму, цю справу треба було доручити іншому спеціалісту. - Цю справу треба було доручити іншому спеціалісту.

Виражають впевненість,  непевність, припущення

безумовно, безперечно, без сумніву, очевидно, дійсно, справді, звичайно, правда, певна річ; мабуть, може, може бути, здається, як видно, вочевидь

Передають емоції

на жаль, шкода, на радість, на щастя, на сором, дивна річ, як на біду, як навмисне

Вказують на зв'язок висловлюваної думки з попередньою, на послідовність викладу

по-перше, по-друге, нарешті, інакше кажучи, наприклад, однак, навпаки, таким чином, значить, отже, словом

Визначають джерело повідомлення

з точки зору, на мій погляд, на думку, за повідомленням, як кажуть, як відомо, як зазначено, по-моєму, по-твоєму, по-вашому

Звертають увагу слухача або читача

знаєте, вірите, уявіть собі, зверніть увагу, зрозумійте

Вставні речення

Вставні речення здебільшого виражають ті самі значення, що й вставні слова і словосполучення.

  • Вставними можуть бути речення означено-особові (це добре знаю, думаю, як бачите, дозволю собі сказати, нагадаю ще раз), неозначено-особові (як про це кажуть, як про це думають), безособові (нам думається, треба сказати).
  • Вставні слова, словосполучення і речення найчастіше відокремлюються комами: На жаль, роботу здали невчасно. 2. Як стало відомо з перевірених джерел, сьогодні відбудуться загальні збори.
  • Вставні слова і речення, що виражають додаткові повідомлення чи побіжні зауваження, виділяються дужками або, рідше, тире. Стоять вони або в середині речення, або в кінці: Пишу листа із Кабарди (тобі земля ця невідома) (М. Нагнибіда); Ще недавно у віконце кожен день дивилось сонце, а тепер — пора настала — хуртовина загуляла (Янка Купала).